• Автор: Станіслав Чернілевський

Сини мої,
важкий вам час надходить.
Що виверне з людини день новий?
Монарх небес
ще стягне свою подать,
як схибить сувимірок світовий […]
Не відаю, як судженість пов’ється,
та я ще неухильність перейму –
і череп мого сина
насміється
над долею, що випала йому.

Коментарі