Святослав Гординський

Лиш хвилинку я бачив Вас:
Висідав я з вагону, — при вході
Повійнув на мене нараз
Фіалкових парфум Ваших подих.

Я пристанув хвилинку, на миг
Просвердлили очима мене Ви,

Глянь: золоть, ледве вичутна,
Лягає на ліси.
Ах, серце, чуєш: кличуть нас
Далекі голоси.

Ховаючись за обрії,
Там жде крило пожеж,
В барв полум’яних оргії
Ти знову