Стоять віки незрушно
В височині зірки,
I тужно споглядають
Одна одну віки.
Вони говорять, — мова
В них гарна і проста;
Але з філологів жоден
Її не прочита.
Я вивчив їхню мову
I знаю в ній кожне слівце,
Бо мав граматику гарну —
Коханої лице.
Перекладач: Терен Масенко
Гість
Коментарі
Підписатися