Стерня

Над жовтим трауром стерні
Ласкавість синьої пустині…
Се ти спинила на мені
Своїх очей весняні дні,
Озера сині.
Чого ти хочеш? Чудеса.
Давно невернено пропали.
Ніхто вже з тих не воскреса,
Кого підрізала коса,
Їх доля — мари.