Старі чотири груші в молодім саду
Ще й досі родять – де в них сила, звідки?
Стоять, як ветерани, у однім ряду
Моєї юності далекі свідки.
Немає матері, без батька двір давно…
Від кленів клененята вбились в крони.
На сливу виповз виноград – ґуля вино,
Наповнюючи хмелем стиглі грона.
Під ноги тепло стелиться спориш,
І подорожник тулиться до хати.
Стоїш, мовчиш, і в спогадах гориш,
І ждеш, що скрипнуть двері й – вийде мати…
Гість
Коментарі
Підписатися