Сон

Вічний вогонь

Ми з місяцем вночі
У травах загубили слово,
І сидимо тепер, як два сичі,
Вигадуємо нове.
На стежках тіні синьо сплять,
Од хати і до хати.
Казки під грушами сидять,
Як сонні русалчата.
Упав і місяць за кущі,
Сиджу один, безсонням зморений.
А слово десь в росі блищить,
З губами чорними.