• Автор: Анна Волинська

Снігу, стільки снігу намело!
Трусяться берези ніжнотілі,
Бігли, щоб зігрітися, в село,
Вибігли до поля — й заніміли.

По коліна в сніг зайшли стовпи,
Поле і холодне, і безкрає,
А з вершка засохлої верби
Грак свої простори оглядає.

Коментарі