Сяйво ясного дня

Ясно сяють зорі
після перших сліз…
З горя аж до моря
вітер нас поніс…

Хвилі розгойдали
молоді серця…
Мало, мало, мало…
Хочу – без кінця!

Ген, дорога небом…
Може б, я й пішла?
Боже! Ні, не треба…
Я ж твоя душа…

Ти ж мій порятунок –
спалах під грудьми!
Кожен поцілунок –
зіронька з пітьми́!..

Приспів:

Невідомо, що чекає нас.
Є один суддя – всевладний час.
Знай, що знаю я:
ти – любов моя!
Сяйво ясного дня!
Сяйво ясного дня…

Тануть-тонуть зорі,
ніби кораблі.
Утопімо в морі
злу печаль землі!

Заспокоймо душу.
Зацілуймо біль.
Я спитати мушу:
ти в мені звідкіль?

Приспів.

А в коханні стільки таємниць,
як у морі – риб, а в небі – птиць!
Як не зловиш ти –
упіймаю я
сяйво ясного дня!
Сяй-во я-сно-го дня…