Від спеки озерце
В степу засихає.
Чого моє серце
Тривожно зітхає?
Може, радощі чує…
Може, горе віщує…
Може, кличе в дорогу
Без краю… –
Сам я не знаю.
А серце все баче
І тяжко зітхає.
Які воно очі
Навік покохає?
Може, сині як річка…
Може, темні як нічка…
Може, карі
З далекого краю… –
Сам я не знаю.
Гість
Коментарі
Підписатися