Сергій Губерначук
Люди псуються
- Автор: Сергій Губерначук
Люди псуються. Годинники – теж.
Стрілка мінливо погрожує.
Гинуть легенди, стрибаючи з веж
в прірвища новопороджені.
Тільки Тебе я несу крізь думки,
вірю у Тебе
Оце моє таке життя
- Автор: Сергій Губерначук
Оце моє таке життя.
Мої продовження у дітях.
Цвіт яблуневого злиття
в обіймах цих, немов на вітях.
Любистком пахне тихий одр.
На кораблі з рожевих весен,
де гомонів живий
Є - ніч
- Автор: Сергій Губерначук
Є – ніч, облудлива химеро!
А в інший час не смій-таки
вінчати з перлами Гомера
ці передумані думки!
Я вийду сам до тебе в темінь
з охайних сонячних кімнат!
Є – ніж у
Тим, хто любить читати вірші
- Автор: Сергій Губерначук
Тим, хто любить читати вірші,
надто ласий до вихилясів,
раджу Гессе, Превера, Ніцше,
будь-кого хоч з яких пасьянсів…
Тим, хто любить читати тишу,
хто мовчить, хто людей не
Ремонт
- Автор: Сергій Губерначук
І от
я зачиняюсь на ремонт.
Усі мої казки́ – подертий мотлох.
Відверту атрофованість думок
сховаю в мертвий, непомітний сполох.
Тепер я зачиняюсь на ремонт.
Але
мале
Дві руки
- Автор: Сергій Губерначук
Хто є Актором – той блукає в ро́лях.
Але Поет – щасливий, як Актор,
виводячи з безсоння пісню кволу
на Божий світ на свій-таки престол.
Хто є Поетом – той згубився в
...Молочай
- Автор: Сергій Губерначук
Ще буде час – й увійде в моду вірш,
захочуть люде говорити в риму.
Ще більш розчресне череп, глибш і ширш
пересічно́му зорепіліґріму.
Славетні вчинки стануть за звича́й.
А
Зміни стилю
- Автор: Сергій Губерначук
Змі́ни стилю – це штампи постійні,
це екскурсії у підсвідомість,
а затим, поміж проміжків ліні,
навпаки – у свідомість, натомісць.
Уперше за багато літ і літер
- Автор: Сергій Губерначук
Уперше за багато літ і літер
я наздогнав заримований вітер!
Налупцював його, розцілував,
віршем на аркуш паперу поклав.
Вітер завмер. Пішло щодення.
Душу мою колише
Лиш промайне мій день
- Автор: Сергій Губерначук
Лиш промайне мій день,
мов чаплі крик короткий, –
мій стиглий плід впаде
у ночі океан,
і невідомо де
орбіти, мов обгортки,
одвернуть од людей
у невагомий стан
це
Господе, мій Боже, прости цю провину
- Автор: Сергій Губерначук
Господе, мій Боже, прости цю провину,
для очей цікавих зовні не значну́,
для людей байдужих зовсім не помітну,
а для себе, Боже, вічно всенічну́!
Незвичайна скарга на се́бе
...Я квітну, люба радосте, й тужу
- Автор: Сергій Губерначук
Я кві́тну, люба радосте, й тужу
на купині́ бездонного болота.
І вшир, і вглиб земного дренажу́
щоденно просувається робота.
Людське́ хробаччя їсть, ніяк не з’їсть
маленькі
Амнезія
- Автор: Сергій Губерначук
Ані згадаю,
ані пригадаю.
тримаю голову чужу в руках,
думок жадаю!
Тримаю голову чужу в руках,
відповідаю:
“Ані згадаю…
Ані пригадаю…”
Я під землею міста,
я в
Горе
- Автор: Сергій Губерначук
Той ранок дійшов до рук,
як сука з останніх сук!
І на прощальному пні
лишились кістки одні…
У відчаю плаче час,
про нас не згадавши за нас,
а глуму накоївши гори…
Цей
Бездітність
- Автор: Сергій Губерначук
Протяжливі звуки тонкі
застудженим голосом – ти.
Я – саламандра суха,
покритий ковдрою німоти.
Заповзай у постіль мою пустельну –
отримаєш дозу смертельну
доброти.
Чи
...Отці
- Автор: Сергій Губерначук
Стовпи стогнали, вкопані в степи,
прострумлено, заглиблено в роботу.
А дні стояли, мов старі снопи,
мов скитські баби, мов свічки́ без ґноту!
Спливла війна в криваву
...Червоний буйвіл п’є
- Автор: Сергій Губерначук
Червоний буйвіл п’є.
Вже в озері нема.
Повітря сохлим тхне.
По Африці зима.
Червоний буйвіл п’є.
Є ніздрі повні мух.
На спині ґави є.
Води нема, є дух.
Він
...Індульґенція з Галілеї
- Автор: Сергій Губерначук
Спимо смиренно ми
в сувоях чорних ґротів
відтворюючи свій дрімучий лик
з слов’ян прадавніх, антів, скіфів, ґотів
меж цего часу аж у найпревік.
Чарівно зо́ряним, ледь
...У темний вечір я спіткав тебе
- Автор: Сергій Губерначук
У темний вечір я спіткав тебе –
як сонце серед ночі!
В очах твоїх я бавлюся тепер –
і потонути хочу!
Ти світлий сяй! І розум голубий…
З тобою легше мати,
ніж загубити чи
Собака плаче
- Автор: Сергій Губерначук
Собака плаче.
Собаку жалко.
Чорне вухо ледь дотикалося до мене.
Я кутався у білі рядна,
у холоді свій ніс тримав,
він замерзав
і літнім льодом покривався,
а чув усе тим
Сторінка 30 із 39
Чудовий! Коли поруч.....