Рибальське щастя

Мокне вудка-закидалка
В тихому ставочку,
А на березі рибалка
Сохне на пісочку.

Та зненацька під водою
Поплавець зникає,
Гнеться вудлище дугою,
Волосінь аж грає!

Біля берега рибина,
Що сазаном звалась,
Стрепенулась, мов пружина,
І — з гачка зірвалась.

Сам собі сказав невдаха:
«Не прогав нагоду!»
І, на жаб нагнавши страху,
Кинувся у воду.

І тепер уже рибалка
Мокне у ставочку,
Ну а вудка-закидалка
Сохне на пісочку.