• Автор: Іван Гнатюк

Закинув ятера — і рибу
В порожній кошик, без води, —
І болем риб’ячого схлипу
Голосить світ, не доведи.

Якби душа — за душу взяв би,
За душу — й криком по душі,
Як рибу пальцями за зябра
Беруть і б’ють її в коші.

І, затаївши біль мовчання,
Заціпивши з водою рот,
Лиш криком погляду — з одчаю
Волає риба до хрипот.

Коментарі