• Автор: Володимир Лучук

Вишивала я рушник
власними руками.
Гаптувала залюбки
всіма кольорами.

Мов жива, на полотні –
калинова гілка.
Під мережкою, внизу, –
книжка і сопілка.

До ладу все довела
хоч іще й маленька, –
і оздобила як слід
я портрет Шевченка!

Коментарі