Вічний вогонь
Твори свій образ сам, народе мій,
Твори ім’ям Любові і Добра.
Не жди, поки якійсь поет-завія
Сотворить його із власного ребра.
Втопилась муза грозової ночі,
Плигнула з мосту у Дніпро.
Бульдозер, витріщивши очі,
Чернечої гори розорює чоло.
Поети з берега стьобають окунців,
Покашлюють од куряви і чаду,
І сиплеться за комір згорблених творців
Пожовкле листя листопаду.
Твори, поете сам, народе мій,
Твори із власного ребра.
Ім’ям Любові і Добра
Твори,
І землю сій.
Гість
Коментарі
Підписатися