• Автор: Юрко Пархоменко

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Багаття жевріє в останніх зблисках…
Таке життя –
З горою гору не зведеш,
І двох сердець не покладеш
В одну розгойдану колиску.
Звіває вітер посивілий попіл,
І жар вогню уже прочах.
Дерева (руки гріють) стовпились півколом,
Покинуті осінніми ночами.
Згоріло все, і чорне і червоне,
Не по літах наївне і дитинне.
Спинилось серце на хвилину,
І молодість у вухах дзвонить.
Нехай…
Шляхи сердець несповедимі,
Не дорікаю, не пророчу.
Я тільки слово те – є д и н е
Зігрію під сорочкою.

Коментарі