З приводу появлення пласт. україн. журн. на Карпат. Україні.
Привіт тобі, мій приятелю юний,
у щирому надхненні я простяг,
щоб доторкнутись жданої фортуни,
щоб запишатись молодим життям.
Твоє післання: будь дороговказом
нам у важкій щоденній боротьбі,
різбить завзяттям душі мов альмазом, —
тоді тебе зумієм полюбить.
Ми знаєм: до мети шляхи тернисті,
лиш той, хто віру не згубив, дійде,
тож будь ти все бадьорим, урочистим,
усе вперед, дитятко молоде.
Промов до серця щиро і відважно,
бездушним душі дай, а зір сліпим,
щоб наш народ у бою був звитяжним
за море, за чорнозем, за степи.
Тоді приманююче, рідне щастя
прозябне із утроби цих земель,
подасть обійми в невимовній ласці
та просторінь, де плив наш корабель.
Але не жди похвал, признання тонів,
ти ж з нас зродилось, з нами в люди йдеш
творить права майбутнього й закони,
щоб відродився наш народ, воскрес.
Гість
Коментарі
Підписатися