При варті

Вже вечір тихенько прилинув до нас,
І промінь останній за лісом погас.
Вкруг ватри ясної сидять пластуни,
І пісня несеться крізь гай і лани.

Горять і мигочуть гілки із ялиць,
І жевріють очі усміхнених лиць.
А іскорки вітер усе, ах, усе
Високо, високо над хмари несе…

Ой, зоре вечірня, зійди, ах, зійди,
Ой, місяцю-князю, світи нам, світи.
Вкруг ватри ясної сидять пластуни,
І пісня несеться крізь гай і лани.

Поволі втихають слова та пісні,
І гаснуть та меркнуть іскристі вогні.
Пора на спочинок, та кожний із нас
Пильнуймо, щоб в серці вогонь не погас.