На безвість провели ми осінь мокру,
Знедужалі перетривали зими —
І хмари, що збиралися наокруг,
Попроминали прочуттями злими.
Виходим з хати знов у ранок ясен
І знову очі зеленцями світять
І проводжає нас в дорогу ясень
Засвіченим оцвіттям верховіття.
Гість
Коментарі
Підписатися