Пропій

Добре ми ся на пропоєньку мали:
Мід-вино випивали,
А горівков ноги вимивали.
Із весільних пісень, зібраних Ж. Павлі

Кипітимуть у ключ меди і вина,
у жилах кров гаряча заструмить
і в захватну одурливу обміть
пойме жаги раптова хуртовина

розспівана, грайлива, неупинна,
і з винниць понадобрійних умить
зеленим хмелем сонце завихрить,
пов’ється по роздолах, верховинах.

Ще келех — і під вигуки веселі
навприсідки метнуться обороги,
закрутяться дерева в крутіжі —

і буде світ гойдатись, мов на релі,
і промені зів’ються і дороги
у нерозплутаність химерну, як вужі.