Про літо
Марнували літечко
- Автор: Ліна Костенко
Марнували літечко, марнували.
А тепер осінні вже карнавали.
Душа задивиться в туман і марить обрисами літа.
Чи, може, це приснилось нам
купання в річці Геракліта?
Ніч була ясна, я стежками біг
- Автор: Дмитро Павличко
Ніч була ясна, я стежками біг.
Стопи опікав кам’яний моріг.
Линула зоря на круті плаї,
Як метелика, я впіймав її.
Під вікном твоїм я відкрив кулак,
Показав зорю, мов
Розплелись…
- Автор: Дмитро Павличко
Розплелись, розсипались, розпалились,
Наче коси, вересневі дні.
Ми з тобою ще не накупались,
А вже грає осінь у вікні.
Віднесла вода ласкаві зорі,
Що все літо кликали в
Готичні смереки над банями буків
- Автор: Ліна Костенко
Готичні смереки над банями буків,
гаркаві громи над країною крон.
Ночей чорнокнижжя читаю по буквах,
і сплю, прочитавши собі Оріон.
А вранці повстану. Обуренням
...Чабан і комар
- Автор: Леонід Глібов
У холодочку, під вербою,
Приліг Чабан спочить;
Кийок поклав під головою,
Собака у ногах лежить, —
Не боязко, заснути можна сміло:
Отара стишилась, лінується ходить,
Бо
Гроза проходила десь поруч
- Автор: Ліна Костенко
Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім.
Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін.
Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.
Черкнула блискавка по
Лящі
- Автор: Леонід Глібов
В гаю у пана був ставок;
Вода — як скло; на дні — пісок;
Кругом цвіли волошки та васильки;
Червоная калина там росла,
Під гаєм пасіка була, —
Ну рай, та й тільки!
В ставу
Спинюся я і довго буду слухать
- Автор: Ліна Костенко
Спинюся я
і довго буду слухать,
як бродить серпень по землі моїй.
Ще над Дніпром клубочиться задуха,
і пахне степом сизий деревій.
Та верби похилилися додолу,
червоні ружі
Осінь ходить, яблука золотить
- Автор: Максим Рильський
Осінь ходить, яблука золотить.
Я приїхав у незнаний край.
— Чужоземко молодая, хто ти?
— Одгадай!
— Чужоземко, дай води напитись!
— У воді любовне є дання. —
Я рушницю
Запахла осінь в’ялим тютюном
- Автор: Максим Рильський
Запахла осінь в’ялим тютюном,
Та яблуками, та тонким туманом, —
І свіжі айстри над піском рум’яним
Зорюють за одчиненим вікном.
У травах коник, як зелений гном,
На скрипку
Сільський сонет
- Автор: Максим Рильський
Хвилюється широкий лан зелений,
Волошки, ніби зіроньки, блищать,
На тонких стеблах крапельки студені
Минулого дощу веселчасто горять.
І дівчина, обсипана квітками,
Іде, немов
Після дощів смарагдова діброва
- Автор: Ліна Костенко
Після дощів смарагдова діброва,
на білій ріні річка говірка.
І смужка сонця тонко пурпурова
далекий обрій пензликом торка.
Лежить городів гарбузова Мекка.
У тихе небо
Знов село
- Автор: Володимир Сосюра
Знов село. По блакитному трапу
сходить сонце над маревом нив.
Я в пальті і у фетровій шляпі,
де колись у свитині ходив.
Де колись, неповторного літа,
одягнув я, смуглявий
Осінь (Мурами хмари осінні)
- Автор: Володимир Сосюра
Мурами хмари осінні,
вітру печальний рев.
Тіні…
падають
тіні…
золото лине з дерев.
Чую за парком
гули,
бачу за парком
дим…
Згадує листя минуле
шумом
Люблю весну, та хто її не любить
- Автор: Володимир Сосюра
Люблю весну, та хто її не любить,
Коли життя цвіте, як пишний сад.
І, мов у сні, шепочуть листя губи,
І квіти шлють солодкий аромат.
Люблю весну, коли плюскочуть ріки,
Коли
У теплі дні збирання винограду
- Автор: Максим Рильський
У теплі дні збирання винограду
ЇЇ він стрів. На мулах нешвидких
Вона верталась із ясного саду,
Ясна, як сад, і радісна, як сміх.
І він спитав: — Яку б найти принаду,
Щоб
Осінь-маляр із палітрою пишною
- Автор: Максим Рильський
Осінь-маляр із палітрою пишною
тихо в небі кружляє,
осипає красою розкішною.
Там розсипа вона роси сріблисті,
Там тумани розливає,
Ліс одягає у шати барвисті.
Ліс
...Астральний зойк
- Автор: Ліна Костенко
Добридень, люди! Вбитий на снігу,
я спам’ятався в зоряній пустелі.
І все, що має на землі вагу,
осипалось, як мертві імортелі.
Там, на землі, щось падало, цвіло,
було рожеве,
Свіжа зелень розгойдалась
- Автор: Максим Рильський
Свіжа зелень розгойдалась,
Розгулялась, поплила.
Перші краплі засміялись
До голодного зела.
Голуби летять у сховок,
І в тіснім голубнику
Ряд округлих їх головок —
Як
У пущах, де лише стежки звірині
- Автор: Максим Рильський
У пущах, де лише стежки звірині,
Серед потворно сплетених гілок
Буває в небо просвіт темно-синій,
Як любе око. Скрізь таємний змрок.
Гудіння сосн, як виття ериній,
Шкребіння
Сторінка 8 із 84
Чудовий! Коли поруч.....