Із “Молитви”
Розсипаєш над землею
тьму
і встановлюється ніч.
Звірі розсувають
хащі
і бредуть крізь темінь.
Підносиш понад видноколо
лик
і встановлюєш день.
Гори напуваються з Твоїх
долонь
і підносяться в блакить.
Дерева обиваються зеленим
вітром
і дихають Тобою.
Птиці гніздяться під пахвами
дубів
і вслухуються в шум плянет.
Рослини ссуть соски
землі
і пропахають стогогоном плодів.
І так переливається із віку
в вік
симфонія життя і відходу в життя у Тобі.
Гість
Коментарі
Підписатися