Посадіть у головах калину,
Посадіть калину молоду –
Може, скоро землю я покину
І черемху білу у саду.
Я прожив не краще і не гірше,
Тож зі мною, щоб не в’яла цвіть,
Покладіть Єсенінові вірші
І нічого більше не кладіть.
А вони дзвіночками ясними
І любистком зійдуть повесні,
Щоб ходила радість між чужими,
Щоб лежалось весело мені.
Гість
Коментарі
Підписатися