Померли - від скромності

Померли – від скромності – кращі
Колеги мої непутящі,
Дарма, що пером володіли,
Та кривописати не вміли;
Не сміли зневажити Слово,
Отримане чесно, спадково
Від їхніх наставників кращих,
І совісних, і роботящих.

У безвісті тихо померли…

Отож звідусюди поперли
Базарні козирні нездари
Зжирати чужі гонорари!

На обширах наших ринкових
Немає смертей випадкових,
Отож і зникають в цій хащі
Найкращі, але… непутящі.