Та куди я піду,
Куди повернуся,
То все чужина!
Із сирітських пісень, зібраних Ж. Павлі
Хтось пісню заведе ясну, знайому,
заграють скрипки раді й безтурботні —
і знову ранить, морить біль стокротній:
— Знайти шляхи… Вернутися додому…
І знов, немов гостець у зриві злому,
рве туга нервів поводи й оброті,
свердлить нестерпно в мізку — і самотнім
тривожить серце криком ніч бездомну:
Учуйте, друзі! Принесіть, пришліте
з далеких піль, де рідні дні і хати,
пізноцвіту — чар-зілля листопаду!
Подайте поміч тугу подоліти,
несвітську, люту розпач вгамувати
хоч краплею пізноцвітнього яду.
Гість
Коментарі
Підписатися