Пісня незнаній

Твою смагляву шкіру
мазали оливою
південні ранки,
сонце рум’янило
пополуднями
твої уста.
Небо хлюпнуло тобі в зіниці,
де весною
кільчиться,
росте.
Як циганка
через вечір
брови перегне,
без тривоги
на дорогах
відшукай мене.