Пісня четверта

Епіграф з роману «Чотири шаблі»

Голос:
Бригади кінної сувора честь
Не може падати або згасати!
Життя тече, рушниця тре плече,
Перетомилися в боях солдати.

Далекий край — його таємний док —
Пливе мінливо і росте туманом.
В патронах порох до кінця замок,
Давно вперед не кличуть барабани.

Надія падає, як в море день,
Звірячий — до берестя кличе голос,
І хто бригаду кінну поведе,
Заплямлену, — боротися на поле?

Покинь свою красуню, командир:
Між рогачами в тебе шабля, брате!
У бій бригаду кінну поведи,
У бій веди її, комбриг Галате!

Невже відважні голови поснули?
Хиліть своє життя до дна, як мед!

Хор:

Солдат на землю падає від кулі —
Його життя іще летить вперед!