Пісенька про прийми

А ти ж мною шила,
шила-вишивала
мережані рушники,
лєнти й покривала.

Потім з світу зжи́ла,
жила-виживала.
Дала в руки клумаки
і скибочку сала.

Я пішов по світу
темними путями.
Поки свитку обідрав –
повернувсь до тями.

І мамка сміються,
і татко регочуть:
“Тілько, синку, піввідра
йти у прийми хочуть!”