Підсумки

На чорних сухарях і на брехні
Росли мої ровесники нещасні,
Народжені, фактично, на війні,
Небажані і, певно ж, недочасні.

В них доля відібрала матерів,
Ну а батьків привласнила держава –
Під стріхою рудих вождевих брів
Вони, як ті горобчики, дрижали.

Рясніли забур’янені роки,
Скупі на зерна щастя і надії,
Зате післявоєнні дрижаки
І в мирний час душею володіють.

Сьогодні нам уже за п’ятдесят –
Пора свої набутки рахувати:
Над нами пізні яблука висять,
Та ж переспілі яблука висять –
І годі нам ті яблука дістати!