• Автор: Богдан Кравців

П’яний, сподіванками щасний
від тебе я пішов колись.
І ось — неждано – наді мною
в’язничні роки пронеслись.

Карбами карбували серце,
в’ялили мороком жури.
Які ж, які тобі, кохана,
з дороги принесу дари?

Коментарі