• Автор: Богдан Бойчук

Заходиш в дерево
і чуєш, як
втихають в тобі соки
і судинами стікають
в землю.

Чуєш, як
краєчками жовтіють мислі
і проймаються тремтінням.

Вітер видуває з тебе
рештки зелені.

Остання думка відривається
від тебе і летить.

Коментарі
Вам також можуть сподобатися ці твори