Паляниця

Благословенна праця хлібороба –
Хліб завжди був і є святим.
Тривога в ньому і жалоба,
Та колосочок золотий

Який пробився крізь морози –
Зеленим пір’ячком зійшов.
Його весни зігріли сльози,
У ньому, з древності – любов.

І в першоспечену хлібину
Ввійшла вона…
На втечі діб
Радіє стомлена родина –
Бо на столі селянський хліб!

Черствого хліба не буває,
Черствіють очі, ті що злі.
Дивіться люди: скарб зростає
І колоситься на землі.