• Автор: Юрко Пархоменко

Вічний вогонь

Люди, браття- я гуляю!
Зелено та люто.
Все, що маю, все розмаю,
Геть розхлюпаю.
Кров мою, густу пекучу,
В келихи налийте.
Світ летить кудись із кручі,
Не дивіться – пийте!
День останній,
Все до нитки!
Завтра стану босий…
Крізь заплаканії шибки
Бачу осінь.

Коментарі