П’янкіші ночі — тверезіші ранки.
Так дні ідуть. За лютим — знову март
Чутніше і страшніше голос бранки
Над аркушами стратегічних карт.
Але рука вже не тремтить. Не варті
І крихти стратить сили на останку, —
Хай замість танку степова тачанка:
Не жарт, коли у ній крилатий гаріт.
Запілля — брак. Фронти — суцільним колом.
Не приглядайсь безоким очодолам.
Де в чорних ямах причаїлась смерть.
То — тільки мить. Бо з першим пружним кроком
Розірветься завіса, і потоком
Поплине даль аж ген по синю твердь
Гість
Коментарі
Підписатися