• Автор: Пантелеймон Куліш

Ой зчорніла я, ой змарніла я
     З невимовного горя,
Що щербатая, безталанная
     Довелась мені доля.

Ой минулося закоханнячко, –
     Не минається мука.
Отруїла мене, моя матінко,
     Віковічна розлука.

Ой хоч тяжко ж я сумуватиму,
     Та не знатимуть люди,
Яка гадина, яка лютая
     Заповзла мені в груди.

Ой одкрила б я тобі, матінко,
     Моє труєне серце:
Та не винесе твоє серденько –
     На шматки розірветься.

Коментарі