• Автор: Юрко Пархоменко

П’ята частина збірки “Макро і мікро”

Я намалював звичайний огірок,
Наш,
Ніжинський.
Я малював його, проклятого, півдня!
Пастеллю,
Вуглем,
Аквареллю…
А в результаті мав
Щось надто вже далеке від оригіналу.
Тоді я посолив його
І з’їв.
Мораль, як небо ясне:
Коли оригінала
Не можна відтворити,
Ні зрозуміти –
То його можна з’їсти.

Коментарі