Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Пісня
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Ой у полі на роздоллі
Шовкова травиця,
Серед неї край тополі
Чистая криниця.
Тільки туди кониченька
Мені не водити,
Із тієї криниченьки
Водиці не пити.
Травка
...Весна
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Розцвітає весна божа,
Змінились морози,
Все дерево набростилось,
Розвилися лози.
Скрізь, де глянеш, гарно в полі, –
Радість після горя;
І вже птиця веселенько
Летить
Думка
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Як ранок осипле квіточки росою,
А між очеретом вітрець подихає,
Прислухайся тільки, чуєш: над водою
Мов щось потаємне голосно співає.
То не соловейки налетіли в лози,
Осінь
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Уже осінь красить листя,
Тополя жовтіє,
Верби, лози опадають,
Берест червоніє.
Скрізь, де глянеш, пусто в полі,
Де-где козак оре, –
І вже птиця в край тепліший
Украинская дума
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Не явор склонился кудрявым челом
В день ясный над чистым потоком,
Не сокол присел с перебитым крылом
В степи на кургане высоком.
Изранен, в крови весь казак молодой,
Покинут
Весенняя ночь
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Раскинулась темным покровом
Безлунная ночь над садами;
Чуть шепчутся юные листья,
А воздух напитан цветами.
Какое-то теплое чувство
Вливается в душу невольно;
И даже на
Прощання
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Прощай навіки, моя чорноброва!
Бач, я не плачу, бо й ти не заплачеш,
А з нас хтось винен… Бувай же здорова,
Вже на сім світі мене не побачиш.
Різная доля нас випроводжала
На
Співака
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Як блисне думка, у душі засяє,
Пісня мов рветься з серденька на волю,
Тоді, сердега, ввесь світ забуває,
Горе важкеє і нещасну долю…
Хочеться жити в ті ясні години,
Мов щось
Роздум’я
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Мене часто бере думка,
Чи то так здається,
Що, бува, заплаче радість,
А лихо сміється!
І як бачу сльози щастя –
В душі в мене тихо;
А на серці страшно стане,
Як
Товаришеві
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Як ти думав, так і сталось,
Ти вже й заручився.
Помагай же тобі, боже,
Щоб швидше женився.
Нехай горе і здалека
Вам не замаячить.
Хотів би я вас щасливих
Укупці
Шевченкові
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Гарно твоя кобза грає,
Любий мій земляче:
Вона голосно співає,
Голосно і плаче.
І сопілкою голосить,
Бурею лютує,
І чогось у бого просить,
І чогось сумує.
Ні, не
О, як весело глядіти
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
О, як весело глядіти,
Як сміються всі на світі,
А я з горя поманеньку
Наллю чарочку повненьку,
Вип’ю добре, посмакую
І сам з кого покепкую.
Світ широкий, своя воля,
Скажи мені правду, мій добрий козаче
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Є.П. Гребінці
Скажи мені правду, мій добрий козаче,
Що діяти серцю, коли заболить,
Як серце застогне, і гірко заплаче,
І дуже без щастя воно защемить?
Як горе,
...Над гробом Т.Г. Шевченка
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Не в степу, не на могилі –
Над Дніпром широким –
Ти заснув єси, Кобзарю,
Вічним сном глибоким.
Над Невою, під снігами,
При похмурім сонці
Ти поліг єси, мій друже,
На
Бандурист
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Вечерний свод неба был ясен и чист.
У темной дубравы сидел бандурист,
Главу на бандуру склоняя.
Пред ним расстилались Сулы берега,
В цветах разноцветных пестрели луга
И степь
Метіль
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Шумлять лози над річкою,
Забіліло в полі,
Метіль мете, буйний вітер
Розходивсь на волі.
Гуля собі, нема йому
На світі зупини,
Гуля собі через гори
Та через
Місяць
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Як засвітить повний місяць
Ясно над горою,
Щось таке чудне, таємне
Діється зо мною:
Мовби серце хто ворушить,
В небо переносить,
Душу кличе, дає крила,
Геть од землі
Огнище
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Квітки пахнуть ясним ранком,
Соловейко свище,
Край дороги догорає
Забуте огнище.
Курить димок; головешка
То сям, то там тліє,
І полум’я, бува, блисне,
Як вітер
Могила
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Десь далеко в чистім полі
Могила стоїть,
Округ неї на роздоллі
Та тирса шумить;
Степ широкий розіслався,
Небо та земля;
А над нею листом з вітром
Верба
Жаль
- Автор: Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Як настане весна божа,
Степ зазеленіє,
Яких тільки нема квіток!
Аж серце радіє;
Ряст, барвінок, чебрець, зорі,
Васильки і рута.
Пахнуть квітки, але в інший
Сховалась
Сторінка 1 із 2
Тунг сагурнг