Олекса Влизько

І дзвенить
золоте цебро,
і стремить
золотий Дніпро.
І однаково сонце б’є
у чужі серця
і моє.
І страшенно багато підстав
написати
всім
листа
про

Високий інглез ватажка юрби, брата спитав мого:
– Гуер ду ю уант ту го?
Брат мій сказав, ватажок юрби: – Ми підем до вільних гір, –
зис ис нот фар фром гір!
Інглез сказав: –

Повниться море дзвоном бинд…
– Хлопці!
– Вітрила на фордевінд!
– Носа на хвилю!
– Держи горцєй!…
– Не доведи господь гостей!…
Море – не море, – регіт банд…
Повно в