Олекса Слісаренко

Гречки сповиває білий серпанок,
Схиляються вінички вівса.
Вийду вечором на ґанок
Спостерігати звичайні чудеса.
Над отарою холоне спека,
Росами забрязкали

Полонив мене Великий Бог,
Полонив мене Великий Добрий.
І розцвів я на скінченні всіх дорог,
Перейшовши нерухомий обрій.

І нема для мене перепон,
Не вартують зору чорні

Над могилами самогубців
Уночі схилявся Білий Ріг.
Над могилами Синьогуб цвів
І ніяк одцвісти не міг…

А ніч тяглася і не було ранку.
А квітка самогубців Синьогуб
Тремтіла