Ой по горі роман цвіте

Ой по горі роман цвіте,
Долиною козак іде
Та у журби питається:

«Де та доля пишається?

Чи то в шинках з багачами?
Чи то в степах з чумаками?
Чи то в полі на роздоллі
З вітром віється по волі?»

Не там, не там, друже-брате,
У дівчини в чужій хаті,
У рушничку та в хустині
Захована в новій скрині.

Тарас Шевченко
Лихвин,
7 червня 1859року

^{Федору Івановичу Черненку
На пам’ять 22 вересня 1859р.}