Ой, на горі огонь горить

Ой, на горі огонь горить,
Під горою кура курить,
А в куряві зоря зорить,
Багряна зоря.

Вийшла в поле мати сива
Виглядати з бою сина,
Чорнобривого Максима,
Ще й богатиря.

Ідуть хлопці браві, дужі,
При музиці, при оружжі,
Ситі коні на попрузі
Гризуть удила.

Всі, як дуби у діброві,
Кучеряві та здорові,
І, як рідний, чорноброві,
Всі богатирі.

Вийшла в поле, тільки стала, –
Пролетіли, просвистали,
Стару неньку привітали
На краю села.

Може, й син її промчався,
Може, з нею пострічався,
Поклонився, привітався
В полум’ї зорі.

Ой, світи ж ти, ясна зоре,
То на поле, то на море,
То на ті високі гори,
Де мій син гуля.

Там, де б’ється з ворогами,
Як поранять – будь сестрою,
Будь сестрою серед бою,
Зоренько моя.