Нежданий сніг упав на брость зелену,
Як сум на серце молоде…
Покірливо схилилася берізка,
Гілок обтяжених угору не зведе.
Збіліло все, замовкло, заніміло,
Панує скрізь холодна чистота.
Але ж то мить — поглянь на схід, берізко,
Яка там смуга золота!
Гість
Коментарі
Підписатися