Ненавиджу

Вічний вогонь

Вкраїнонько…
Вербичко…
Тополинонько…
У квіточки її, у стрічечки,
У шароварчики єдиненьку,
У паперовії вінки.
Самі ж у джинси – та в авто!
Вкраїноньку під бока ( краще голу).
І дайте Боги сил моторові –
До моря золотого молу!
І там, у хтивому вогні колін,
Ще раз згадать, зітхаючи,
Затополинену Вкраїноньку,
Нещасную,
Єдиненьку…
Бюстгалтер звично розстібаючи.