Не сон, не спомин легендарний,
Встає над зораним степом:
Густі фаланги дужих армій
У бій кидаються притьмом.
Не мають прапори шовкові,
Не сліпить гострий блиск шабель,
Скажені гидри стоголові
Завихрилися в карусель.
Шумить на Дін тайга Сибіру,
Толочить степ Кавказ, Урал;
До ледяних пустель Паміру
Дніпро дев’ятий пінить вал.
Ворожих первенів стихії
Піднялись з лона тисячліть,
І перестрілись суховієм —
На перехресті двох орбіт.
Гість
Коментарі
Підписатися