(Виняток)
Павло на похмілля біжить до криниці:
Води крижаної — бо ж палить!.. — напиться.
Та лиш перегнувся з відром за цямрину —
Уздрів у воді п’яну пику огидну.
Відраза гірка переповнила груди —
Не стримався, плюнув…
Простіть йому, люди…
Популярні автори
Гість
Коментарі
Підписатися