Шостий і заключний розділ збірки “Мої настрої” – “Дивний світе мій”
Навстріч потокові,
Загрозливі зигзаги виробляючи,
Ривками рухався
Непоказний і сірий, наче шпак,
П’яненький уже зранку чоловік,
З рухливим та подзьобаним обличчям.
Вся вулиця йому вузенькою була,
І він гуляв по ній,
Немов би вітер листя гнав.
Та він ішов.
Бувало зупинявся
І промовляв в широкий простір:
Я вже забазарював,
Нехай мене дощ нахлющить!
Але я скажу вам – базарю ніц!
То є у Косові базарь, коли не гальби пива!
Хе,.. Єдна вовна!..
Гість
Коментарі
Підписатися