• Автор: Богдан Кравців

Вже дні, як промені розколоті,
І листя кружелить навкруж.
Стоять клени й берези в золоті,
Грядки горять платками руж.

Повідлітали, наче маєво,
Пахучі червні й чебреці —
Самі лишаючись, тримаємо
Осінки квітку у руці

Коментарі
Вам також можуть сподобатися ці твори