• Автор: Світлана Кузьменко

Над озером передвечірньою порою
Прощальне сонце осяває кожну річ.
Кигиче сумно чайка над водою.
За обрій день іде — у ніч…

І біла чайка тужно плаче,
Води торкаючи крилом…
А в далині пливе неначе
Хтось у човні, з одним веслом.

Коментарі