• Автор: Тамара Коломієць

Розсипає по гіллі
Сонце позолоту.
Рушив Дбайко по землі
Вранці на роботу.

Голубий одяг берет,
Взув зручні сандалі,
Осідлав велосипед,
Аж мигтять педалі.

Бо завжди робота є —
Всюди і немало.
Що зробив — усе твоє,
Не зробив — пропало.

Коментарі