На полях поетичних,
ідеями вседобра, з руки,
подібно зерну пшеничному,
а сходити
і плодоносити
словесному уже в душах,
і перетворюватись у віршах
на харч,
що вдостач
безболісно
та безкривдно
усіх годуватиме,
і новоріки поезії спраглих напуватимуть,
бо Всесвіт створив людину,
а людина – вербальний космос,
де ідеальність винайдена,
як кращих всесвітів стос…
Популярні автори
Гість
Коментарі
Підписатися