На 9 квітня 1939 року

Дружині

Він ллється вільно і грайливо,
Сонет, що я тобі складу,
Алітерацій переливи
Як хлюпіт зливи у саду.

І ти і юна, і вродлива,
В тобі всі чари до ладу,
І я, захоплений від дива,
Любов розсиплю на сліду

Благословлю той день весняний,
І перші грози, перші рани,
Коли і час спинив свій лік.

І збіг планет, і Вищу Волю,
Що об'єднала нашу долю,
Що нам дала любов навік.